- очманілість
- -лості, ж., розм.Стан за знач. очманілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очманілість
Смотреть что такое "очманілість" в других словарях:
очманілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
очманілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до очманіти. 2) у знач. прикм. Який утратив здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одурілий. || Який виражає такий стан … Український тлумачний словник
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
очманіти — і/ю, і/єш, док., розм. Утратити здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одуріти … Український тлумачний словник
очманіти — (утратити здатність нормально міркувати, діяти), одуріти, очамріти, отуманіти, ошаліти … Словник синонімів української мови
нестяма — 1) (стан людини, що втратила самовладання, розуміння, чинить несвідомо, ніби втративши розум), нестямність, безтямність, (з)нетяма Пор. несамовитість 2) розм. (непритомний стан, утрата свідомости), безпам ять, непритомність, нестям 3) розм. (стан … Словник синонімів української мови
зачмеліти — і/ю, і/єш, док., розм. Втратити здатність ясного розуміння, сп яніти (від дії алкогольних напоїв). || Втратити здатність ясного розуміння під впливом якого небудь сильного переживання; очманіти … Український тлумачний словник
отуманіти — і/ю, і/єш, док., розм. Утратити здатність мислити, сприймати реальну дійсність; очманіти, одуріти … Український тлумачний словник
потуманіти — і/є, і/ємо, і/єте, док., розм. 1) Вкритися туманом. 2) Затьмаритися (про погляд, очі). || безос. 3) перев. зі сл. голова, розум, перен. Втратити ясність думки; потьмаритися. || безос. 4) перен. Втратити здатність ясно мислити; очманіти (про всіх… … Український тлумачний словник
божевілля — (відсутність / утрата здорового глузду, психічний розлад), безумство, безумність, нестяма, навіженство, шал, шаленство, сказ, нестям, безум, очманіння … Словник синонімів української мови
